// dlja pepregljadu foto





Головна

Мета порталу

Замітки та обяви

Життя святих

Фото

Для дітей

Подяки


Пошук

Пошуковий запит повинен бути не менше 4-х символів.


 


Виділить орфографічну помилку мишкою та натисніть Ctrl+Enter. Зробимо мову чистішою!



Вірші Зоряни Ж.

Автор: Зоряни Живка

Дата: 2011-12-19

"Я дякую Богу - зима прилетіла!.."
Різдвяне диво
Різдво
Різдвяні віншування
Різдвянки
1. "Завтра знову свято буде:"
2. "У віконце нишком стука янголя..."
3. "Зірко різдвяна, гори, гори!.."
4. "Всі дерева й трави сплять:"
"Що Тобі подарувати?.."
"Визираю я зорю над містом:"
"Тендітні долоньки травички:"
"На весні, як розтане вже сніг:"
Великоднє
"Привіт, горобчику! Ти знаєш:"
"На пелюстці роса бринить:"
"Сонце зійшло і морок щез:"
"Годі тобі сумувати!.."
Ранок
Ранкова молитва
Ранкова пісня
"Слава Господу за літо:"
"Завжди кудись поспішає:"
"Дощик плаче на вікні:"
"Теплий дощ у веселі калюжі!.."
Бог мене любить
Крапелька
"Золотаве диво, небес усмішка:"
"На що Небесне царство схоже?.."
Божі очі
Прибирання
Сповідь будяка-чортополоха
Притча про сіяча

"Поле, волошки, пшениця:"
Осіння молитва
"Осінь в садочку листя фарбує:"
Плоди Святого Духа
Осіння пісня
Порцеляновий ангелик
Легенда
Казка
Мама
Колискова
Колисанка
"Тримає Бог в долонях цілий світ:"

 

***
Я дякую Богу - зима прилетіла!
У зимоньки білі, як в ангела крила.
Вона притрусила сніжком наше місто -
Тепер воно біле і гарне, і чисте!
А скільки забав нам принесла зима!
Яких лиш дарунків у неї нема -
Сніжки, ковзани, і звичайно, санчата!
А ще - саме взимку улюблене свято:
На шибці листівку малює мороз
І лине колядка. Родився Христос!

 

Різдвяне диво

Ось воно - диво спасіння:
відтепер не в далекому небі
а у вертепі
в пелюшках на сіні
Бог.
Цілий світ
вернувся на виворіт,
і тепер до неба один крок.
Й хоча невгасно
танцюють зорі
і янголи в хорі,
але Бог - це Дитя у яслах.
Незбагненною тайна здається:
Бог завжди на небі:
але Небо в вертепі,
а вертеп у моєму серці!

 

Різдво

Ніч як ніч. Вифлеєм. Зорі сяють.
В листі пальмовім вітер співає.
Місто, мабуть, давно тихо спить -
Кожен хоче від праці спочить.
Хоча ні: Он, поглянь, хтось іде!
Чоловік, віслючка він веде.
На тім жінка сидить, утомилася бідна,
Шлях тяжкий, а вона ще й вагітна.
І нема їм притулку, ночівлі немає.
"Сподівайся, кохана, Бог бачить, Бог знає",
Знов у двері з надією стука,
А у відповідь - тиша, ні звуку.
Він до інших, і вкотре луна:
"Далі йдіть, далі йдіть, місць нема".
Вже останній будинок стоїть.
"Подорожні? Куди вас пустить?
Повна хата: Хоча зачекай,
В мене хлів є, туди й завертай.
Тепло там, сіно свіже для ложа,
Зараз ковдру ще дам:Милий Боже!
Ти ж родити вже маєш, дитино,
Я води принесу і тканину:"
В листі пальмовім вітер співає.
Вбогий хлів. Вифлеєм. Зорі сяють,
В небі їх засвітив певно хтось?
У цю ніч народився Христос.
"Моє сонечко, спи, люлі-люлі-люля, -
Колихає Марія Святе Немовля, -
Засинай, - і з любов'ю підносить до вуст, -
Моя зіронько, пташко. Ісус:"
І Дитя засинає в ясельцях на сіні.
І, схилившись над Ним, засинає Марія,
І утомлений Йосип дрімає,
А у небі велично зоря дивна сяє.
Янгол з неба звіща: "Цар родився вам нині,
Тихо спить Він у яслах на сіні,
Бог прийшов і надію дарує землі".
Ніч як ніч; тихо, люлі-люлі.

 

Різдвяні віншування

Різдвяна зоря зазирає до хати.
Хай буде на радість ця хата багата!
Даруй нам, Ісусе, любові у серце,
Нехай, ніби дощик, на ближніх поллється!

Зміцни нашу віру, Спасителю в яслах,
Щоб світло Твоє в наших душах не згасло!
Очисти від злого, навчи пильнувати,
У кожному дневі Тебе шанувати!

 

Різдвянки

1.
Завтра знову свято буде,
Завіта Різдво до нас!
"Радуйся," - лунає всюди, -
"Народився людям Спас!"

Каже, знову повідає
Нам стара колядка,
Як у яслах спочиває
Пресвяте Малятко.

Заясніла над вертепом
Зіронька велична.
Ангел сповіщає з неба
Про спасіння вічне.

"Слава в небі, мир у серце," -
Радісно співай.
Фіміамом пісня ллється:
"Богу серце дай!"

2.
У віконце нишком стука янголя...
Десь у Вифлеємі спить Святе Маля,
І віта народження Божого Царя
Сяйвом превелична в небесах зоря.
Не знайшлося місця Богові в готелі,
І Марія в ясла сіно Йому стелить,
Лагідно цілує і співає тихо:
"Хай Тебе, Синочку, оминає лихо!
Спи, моє Дитятко, люленьки-люля:"
Стука у віконце нишком янголя...
Колядує місяць, зірочки рясні,
Линуть в піднебесся радісні пісні:
"Нині торжествують небо і земля!"
Нишком у віконце стука янголя.

3.
Зірко різдвяна, гори, гори!
Несуть для Месії волхви дари
До славного міста, в Єрусалим,
Вклонитись Цареві, зустрітися з ним
Та в царськім палаці Месії нема.
Куди ж мудрецям знов дорогу тримать?
"Глаголе пророк, що у Вифлеємі
Ми Боже Дитятко напевне знайдемо".

Зірко Різдвяна, гори, гори!
Несуть для Месії волхви дари.
Знайшли у хатині Марію з Дитям.
"Цареві я золото щиро віддам".
"Приношу страждальцю невинному смирну,
Стікатиме кров, як текучая мирра".
"Предвічному Богу, що втілився нині,
Я ладан приношу". Вклонились дитині.

Зірко Різдвяна, гори, гори!
Несемо і ми для Месії дари:
Як золото - серце, як ладан - хвалу,
Як смирну - любові краплину малу.

4.
Всі дерева й трави сплять,
Тихо зорі мерехтять.
Лиш одна ясна зоря
До вертепу зазира.
На духмяне ложе з сіна
Божого поклала Сина
І співа Марія-Ненька:
"Спи, Ісусику маленький".
"Народився нині Цар, -
Пастушкам біля отар
Ангел радо промовля, -
В яслах знайдете Маля."
І вівчарики, і вівці
Йдуть Ісусу поклониться,
А дерева й трави сплять,
Тихо зорі мерехтять.

 

***
Що Тобі подарувати?
Може срібло, може злато?
Смирну, ладан, перли, рожі?
Що Тобі принести, Боже?
Пісню гарну заспівати?
Що Тобі подарувати?

Та не маю срібла-злата -
На скарби я не багата.
На снігу немає квітів.
Пісню скласти - треба вміти.
Серце лиш віддати в силі,

Ти прийми мій дар, Месіє!

 

***
Визираю я зорю над містом,
Ангелів чекаю з благовістям,
Щоб і з пастухами, і з волхвами
Поспішить до ясел у вертепі,
Щирими піснями і дарами
Привітать Дитятко - дар із Неба.

Зір багато вже яснить над містом,
Ангели співають благовістя:
Де Спаситель народився нині?
І хіба вертеп той так далеко -
В місті Вифлеємі, в Палестині?
Ні, він тут, в моєму він серденьку!

 

***
Тендітні долоньки травички
Тягнуться до неба.
Можна сховать рукавички,
І шалика вже не треба.
Небо, ніби очі дитини,
Усміхнено-привітне.
Сонцем заквітчана днина -
Радісно-погідна.
Вітерець заклопотано-хмарний
Поспішає у справах, несеться:
Як же довкола гарно!
Весна у серці!

 

***
На весні, як розтане вже сніг,
Радо слухаю дощику сміх.
І люблю я дощі та калюжі,
Бо з калюжами небо дружить -
У кожній калюжі шматочок блакиті.
Я також із небом хочу дружити!
Тому по калюжах охоче стрибаю -
І майже до неба дострибну буває!

 

Великоднє

Сонце сяє у ясній блакиті,
Теплим променем цілує світ увесь.
І серця для радості відкриті:
Знайте, люди, що Христос Воскрес!

Пташечки цвірінькають надворі -
То вони співають Богу честь!
Позабудьмо сумніви та горе,
Бо Христос Воістину Воскрес!

***
Привіт, горобчику! Ти знаєш -
Христос воскрес?!
Ця звістка райдужно лунає
Аж до небес!
Привіт, кульбабко! Знаєш ти -
Смерть переміг Ісус?!
Немає влади в темноти,
Я Богові молюсь!
О сонечку, привіт, привіт!
Зі мною порадій!
Любов'ю викупив наш світ
Господь, Спаситель мій!
Співають небо і земля,
Луна хвала над світом,
Бо кожне серце промовля:
Воскрес наш Викупитель!

 

***
На пелюстці роса бринить,
День, як птах, розгорта свої крила,
Пісня жайвора в небі дзвенить.
І порожня в саду могила.
Він воскрес! Нам явилось спасіння,
Що чекали його всі століття!
Ми для Бога відкуплені діти!
Поклонімось Христа воскресінню!

 

***
Сонце зійшло і морок щез,
Ранок  у чистих росах:
"Нині, сьогодні Христос воскрес!" -
Лине хвала стоголоса.

До Воскресіння сонцем цвіте
Жовта мала кульбабка,
І соловейко співає про те,
І у ставочку жабка.

Щиро земля прославляє Бога!
Горе розтало, мов сніг,
Ніби туман, відступили тривоги.
Віра - мов квіт навесні!

Маківки храмів промінно блищать, 
Небо ясне, синє-синє.
Сили дає Бог любить і прощать.
Славмо Христа воскресіння!

 

***
Годі тобі сумувати!
Нумо із літом співати!
Нумо радіти! Всміхнися
Бджілці в кленовому листі.
Певно вона заблукала -
Квітку медову шукала.
Он подивися: мов стрічка,
Синьо сміється потічка,
Води прозорі, мов скельця,
У лісового джерельця.
Небо блакитне - аж сяє,
Арфою вітер співає,
А під кущем, як сестрички,
Сплять, обійнявшись, сунички.
Радість наповнює серце:
Господом створене все це!
Годі тобі сумувати!
Нумо із літом співати!

 

 

Ранок

Сонечко промені сипле бадьорі,
Ніч позбирала в полумисок зорі,
Квітка росою дзвенить, мов намистом,
Вишенька в схованки грає між листям.
Крила туман у яругу ховає,
Богові пташка про ранок співає,
Жабка крекоче, бо мріє про дощик:
Он усміхнулась вербичка ставочку,
Ніби в люстерко, дивиться в воду.
Бусол по берегу паничем ходить.

Сонячний промінь заскочив на ліжко:
"Ну ж, прокидайтеся, ручки та ніжки!"
Потім промінчик стрибнув на подушку:
"Ну ж, прокидайтесь, очата і вушка!"
Богу подякуй за сон і спочинок,
Ранок веселий і добру годину.
А по молитві поснідай, а потім
Буде багато пригод і роботи:
Чи не згубила полумисок ніч?
Може, то зірка блищить на вікні?
Звечора ти залишив молоко -
Випив його вуж, їжак чи Мурко?
Встигнуть би ще порибалити з татом!
І вітрячок збудувати із братом!
З друзями в схованки треба зіграти,
З мамою вишень відерце нарвати:
"Ну ж, прокидайся!" - промінчик ласкавий
Кличе тебе у пригоди цікаві!

Ранкова молитва

На світанку молиться небо у святій голубіні,
На світанку молиться сонце золотавим промінням,
На світанку молиться пташка предзвінким щебетанням,
Палко, ніби цей ранок для неї останній.
І дерева в висоти здіймають гілки, як долоні.
Вітер шепче молитву свою в їхніх кронах.
Молитовно завмерла травинка з росою на пальцях.
Кожним клаптем душі хочу з ними з'єднаться.
І квітки розкривають цнотливі пелюстки:
Я із ними в молитві схилюся.
Вранці вдячно приносить свій дар все Творцеві.
На світанку життя я приношу Тобі моє серце!

 

Ранкова пісня

(Якщо влітку, будучи десь за містом ти встанеш раненько-раненько, то дізнаєшся велику Таємницю: почуєш і побачиш, як молиться природа.)

Бузковий літній ранок, тиха тиша,
Коралі-ягідки так звабливо бринять.
Ще сутінь яблуня стара колише,
Але хитрунки-верби вже не сплять.

Послухаю: Що промовляє гілка вишні,
Коли її лоскоче вітерець?
Вона співає: "Славний Бог Всевишній,
Наш Пан і Цар, Володар і Творець!"

Шепоче ружі квітка літнім ранком,
Її роса вмиває і вітає:
"Почався день? Як гарно, гарно, гарно!
Хвала Тобі!" - й пишніше розквітає.

"Великий Ти, - травинка, лист зелений
Схиляються з пошаною, - і все ж
Ти дбаєш і про мене, і про мене,
Любов Твоя до кожного без меж!"

На мить усе замовкло. Сонце сходить.
І небо у рожевому серпанку
Без жалю, щедро, рясно сяйво родить,
І птаство сонячно співа світанку.

Ця пісня, ніби пастушка сопілка,
Чутна ставкам і м'яті, і аїру,
Столітній липі, дзвінкокрилим бджілкам,
І кожен з них також співає щиро.

 

***

Щебече джерельце, пшениці поле -

Злотим дзвіночком кожен колосок.
"Нехай Твоя в усьому буде воля", -
Чутно волошок синій голосок.

"Я йду, куди ведеш Ти", - це стежина,
"Я спрагнених поїтиму", - криниця,
"Я щойно квітну, щоб зродити", - це ожина,
"Я щедро пригощаю всіх", - суниця.

"Тобі за все подяка щира, Боже,
За радості, за сум, благословіння", -
Співає, промовляє, шепче кожне
Мале й велике Господа творіння.

Співають сонце, небо і тумани,
Велична пісня лине над селом:
Щоденно починає Божий ранок
Хвали й подяки сповнений псалом.

 

***
Слава Господу за літо,
Дощиком веселим вмите,
Сонечком зігріте щедро,
Радісне, бадьоре, тепле.

Слава Господу за літо,
За рясні барвисті квіти,
За сунички і порічки,
І за стежечку до річки.

Річка весело хлюпоче

І скупає нас охоче.
У гайку співає вітер:
"Слава Господу за літо!"

* * *
Завжди кудись поспішає,
Жартує, сміється, біжить.
Куди його стежка лежить?
Всі барви в собі розмішає:
Від неба - блакитинки краплю
І клаптик вершкової хмарки
Черешень намиста-коралі,
Гарячу пелюсточку маку.
Скажи, хіба не веселка,
Як райдужне в нього серце?
Летить у краї далекі
Звичайне прудке джерельце.

 

***
Дощик плаче на вікні:
"У хатині тепло, світло,
Діточок зібралось стільки,
От якби туди й мені!"

Пісенька дзвінка луна,
Всі привітні та веселі,
Божий мир у тій оселі.
Дівчинка одна сумна.

"Щось тут, друзі, не гаразд,
Господа як славить щиро,
Треба й ближнього зігріти!"
Двері відчинила враз:

"Дощику, іди до нас!"

***
Теплий дощ у веселі калюжі!
Босоніж із дощем стрибаю!
Сонце око веселе мружить
І рясні блискітки розсипає.
І сміється впівнеба райдуга,
Листя чисте дзвенить цимбалами:
Парасолю, пробач, добра подруго,
Що без тебе сьогодні гуляли ми.

 

Бог мене любить

Певно я знаю: Бог мене любить,
Сонцем ласкавим весняно голубить,
Ніжно мене вітерцем обіймає.
Бог мене любить - певно я знаю!

Взимку снігами рум'янить, морозом.
Друга рукою втира мої сльози.
Хай за вікном і незатишно, й темно,
Бог мене любить - я знаю певно.

Дощиком літнім пестить--цілує,
В небі блакитнім веселку малює.
Сонечко пташечка піснею збудить,
Певно я знаю: Бог мене любить!

 

Крапелька
(переклад з рос. автор невідомий)

Віра юність твою просвітила.
Скрушно "тільки крапля" не кажи:
У краплині є велика сила,
Тільки її в серці збережи.

Хто шукає грошей, хто пізнання,
Хто розваг витоптує дроги,
Та душа бажає щастя справжнє -
Мати хоч краплину віри в Бога.

Ждуть тебе і сонце, і дощі,
Радості та прикрості хвилини,
Трепетно оберігай в душі
Дар від Неба - крихітну перлинку.

***
Золотаве диво, небес усмішка.
Стриб у кімнату, скочив на ліжко,
Лоскоче вусом, лоскоче вушком -
Сміється ковдра, м'яка подушка.
"Зустріти сонце, ну ж, прокидайся!
І з Божим ранком хутчій вітайся!"
То сонячний зайчик! Пітьма тікає
І чорні тіні вже не лякають!
Та чи люстерко народить промінь,
Як сонце іскру свою не зронить?
На серце сяє Господнє світло -
Любові зайчик хай скаче світом!

 

***
На що Небесне царство схоже?
Мабуть, на ранок тихий, гожий,
Коли пелюстками в росі
Пестливо грають промінці.
І, певно, ще на рідний дім:
Так добре, радісно у нім,
Усе таке близьке і любе,
Брати і сестри усі люди -
У Господі одна родина.
Для Бога кожен з нас - дитина,
То ж має бути в Божій хаті
Пісень та іграшок багато.
Любов'ю Бог усіх зігріє!
Про Небеса всім серцем мрію!

 

Божі очі

Якого кольору у Тебе очі, Боже?
На чорні крила ночі схожі?
Зелені, мов луги весняні?
Бурштинові, як мед гречаний?
Чи як волошки, сині?
Мов небеса блакитні
У тихий день погожий?
Якого кольору у Тебе очі, Боже?
Та знаю я: глибокі, наче море,
Близькі й далекі, як перлинки-зорі.
Мов сонце, теплі та безмежно ніжні,
Ласкаві, люблячі, і вічні:
І життєдайні, мов травневі грози,
Чи після спеки у пелюстках роcи.
Й печальні, наче листопад осінній,
За всіх, хто не прийняв спасіння,
Страждає хто, покинутий, загиблий.
"Я вас люблю," - шепоче погляд милий.
Їх зустрічаю в яблунях розквітлих,
Джерельцях лісових, у кетягах калини.
Колись побачу в світі найдорожчі,
Якого кольору у тебе очі, Боже ?

Прибирання

Сіро довкола, сіро:

Та я віхтиком із хмарки витру запилене небо.

Ого як посіріла, та біла хмаринка, від небесної куряви!
Тепер її слід попрати.
Дощиком.

О, ще й місто разом вимию!
Бо воно також прикрозапилене:

Ось. Тепер голубінь голуба, зелень зелена.
Райдуга-веселка - райдужно-весела.
Тільки сірий мій віхтик-хмарка десь подівся, загубився:

Аби ж у душах людей прибирати було так само легко!
Бо як сіре серце віддзеркалить відмитий світ?

 

Сповідь будяка-чортополоха

Не розквітнуть мені трояндою,
І лілеєю бути не можу:
Гарні квіти, приємно глянуть,
А будяк обминає кожен.

Квітнуть мальви під білою хатою,
Очі карі красунь - чорнобривці:
Я рослина колюча, пихата,
Проте хочу, так хочу молиться.

Що почутий я буду - не вірю,
І чорти від мене тікають,
Що казати вже, люди, звірі,
За бур'ян і непотріб мають.

Незабудки, волошки сині -
Ті нагадують людям про небо,
Маки, маки - про кров спасіння,
Липа вулики повнить медом.

І плодами все Бога славить:
"З будяків не збирають фіг",
Всі звіщають Господню славу,
Я ж нагадую людям про гріх.

Сонце, дощ - ходить Боже літо,
З серця зникли усі слова:
Весь укритий рожевим цвітом,
Наді мною бринить бджола.

 

Притча про сіяча

Вийшов сіяч у поле.
Ранок, чорніє рілля.
Прийме зерно, як долю,
Зранена плугом земля.

Ті золоті зернини
У сіячевій жмені -
Плоду чекання, нині
Повні снаги й натхнення.

Впали одні обіч шляху,
Що в далину курився.
Стали обідом птаху -
Марно сіяч трудився.

Інші - на ґрунт кам'янистий.
Швидко рости почали.
Сонце зійшло променисте -
Швидко вони пов'яли.

Ще одні впали між терен.
Вигнався той - поглушив.
Не дочекатися зерен,
Тільки бур'ян лишивсь.

Решта на добру землю
Впали в обійми ниви.
Золотом сяють стебла
У промінцях пестливих.

:Чути коси голос,
Пісня женців тане:
Пада рясний колос -
Хлібом зерно стане.

 

* * *
Поле, волошки, пшениця.
Ось ваша праця, серпи!
Ляжуть покоси, снопи:
Хлібові сонце сниться...

Марить вогонь в печі,
Тісто дрімає в теплі,
Борошна сніг на столі,
Праці у них -- не злічить.

Синього неба шибка...
Вдячно душею схилюся,
Богу за хліб помолюся,
Трепетно вріжу скибку.

 

Осіння молитва

Яблука солодкі яблуню укрили,
Золота хлібина сяє на столі -
З Божої любові нива нам вродила.
Дякуємо, Царю, за дари землі!

Дякуємо, Боже, за кавун і диню,
За духмяні груші, сливи, виноград!
Хай Тобі лунає, Господи, хваління,
Що благословив Ти наш город і сад!

Знову кличе поле до роботи стати.
Нам даруй годину вчасно і дощі!
Поможи нам, Боже, у Христі зростати,
Щоб Тебе прославить плодом у душі!

 

***
Осінь в садочку листя фарбує:
Яблука Бог нам рум'яні дарує,
Груші, айву, виноград і горіхи -
Все задля щирої радості-втіхи!
Дякую Богу за сонце і дощик!
Я назбираю плодів цілий кошик,
Щоби всіх друзів почастувати,
Радість Господню подарувати.
Всіх пригощу: і Маринку, й Андрійка,
Галю, Оленку, Надійку, Софійку,
Петрика, Толика, Віру, Марка,
Знайду гостинець і для Мурка.
Нас пригощає осінній садок -
Скільки лакоминок виплекав Бог!
Я помолюся, подякую в тиші:
І побіжу до роботи хутчіше!

 

Плоди Святого Духа

Твоє серце - таємничий сад.
Мешкає, працює в нім Дух Божий.
Сім чеснот плекає благодать,
Щоб на Небеса твій сад був схожий.

Вона найбільший скарб, найперший плід.
Без неї мертві всі слова всіх мов.
Бо нею Бог і сотворив наш світ,
І викупив його. Цей плід - ЛЮБОВ.

Бува зростає гріх, немов бур'ян,
Приносить сум, тривоги, заздрість.
Та Дух Святий у серці християн
Викохує солодку світлу РАДІСТЬ.

Вітрів чимало приліта до нас,
Тому якглибше ти пускай коріння -
І визріє тоді в потрібний час
Терпкий, але корисний плід - ДОВГОТЕРПІННЯ.

Від суєти давно стомився світ -
Тривоги й клопоти затягують у вир.
Але звисає зі слухняних віт -
Христовий дар - Господній МИР.

У мороці без неї світ потоне.
Від злості все охопить марнота.
Її нам треба тонни, тонни, тонни!
Цей плід коштовний - Божа ДОБРОТА.

Воно поранення усі лікує.
Діла його крокують у безсмертя.
Добро без нього зовсім не смакує.
Таке важливе перед Богом МИЛОСЕРДЯ.

Є від лукавих стріл надійний щит -
Лиш має бути віддана і щира.
Як золото нехай вона блищить!
Перлина саду Божого - це ВІРА.

Їй гордість достигати заважає,
Проте без неї неможлива праведність.
Цей плід блаженством Сам Господь вважає:
Вспадкує землю тиха ЛАГІДНІСТЬ.

"Усе мені можливо!" - до сваволі
Один лиш крок, а гріх - поганий гість,
Коли спокус чигає скрізь доволі,
Нам є від Духа плід чудовий - СТРИМАНІСТЬ.

Твоє серце - таємничий сад.
Мешкає, працює в нім Дух Божий.
Сім чеснот плекає благодать,
Щоб на Небеса твій сад був схожий.

 

Осіння пісня

В саду співає катеринка,
Немовби янгол Божий грає,
І сипле дощиком хмаринка,
Листочків відлітає зграя.

Сумує ангел златокрилий:
Зав'яла вже остання айстра.
Танцює осінь жовтогрива
В обіймах листопада-майстра.

Музика неба тихо тужить,
Закоханий в красу осінню:
У сонце, що в брудній калюжі,
У плесо річки свято-синє:

Та катеринка все співає,
Немовби ангел Божий грає,
І в серці щемно оживає
Забута мрія, спогад раю:

Порцеляновий ангелик

Порцелянові згорнувши криленята,
В небо з вірою здійнявши оченята,
Рученята молитовно склав на грудях:
Душі вірою своєю вперто будить.

Янгол молиться за квіти,
щоб синіли.
Янгол молиться за душі,
щоб ясніли.
Янгол молиться за свічку,
щоб не згасла.
Помолімося із ним, будь ласка:

Янгол молиться... Всміхаюся до нього
І лице моє від тихих сліз вологе.
Божа зіронька застигла на долоні:
Хай же світить, гріє, не схолоне!

Я з тобою помолюсь, крилатий друже,
Бо й моя душа за небом спрагло тужить.
А коли ти знову злинеш у безмежжя,
За тобою полечу шукати стежку.

 

Легенда

На землю ангели дивились:
Крадіжки, зради, вбивства всюди,
Забули люди, як молитись,
Про небеса забули люди.
Не зводять очі в піднебесся,
Потупившись у сірий пил.
А голубінь така чудесна!
О, люди, не ламайте крил!
Як нагадати вам про вічне:
Любов і Бога, щастя, мрії?
Як засвітити в серці свічку,
Що і освятить, і зігріє?
У пекло долі йдуть без спину.
Для кого біль і кров розп'яття?
Не знавши Бога, люди гинуть:
Засумували янголята:
Як шкода Божий килим краять,
Його ж так довго вишивали:
Відрізали широкий клапоть
І на маленькі розірвали
Від неба пресвятого шовку,
Й розкидали по всій землі.
Земля мовчала тужно й довго,
А потім квіти розцвіли.

Ще тане сніг, але підсніжники,
Як лазуринки, під кущем,
Фіалки дивляться - і ніжно так
В душі зрина далекий щем.
І незабудки: "Не забудь!
Є Бог, і жити ще не пізно!"
Їх знов розтопчуть чи зірвуть,
А янголи заплачуть слізно.
Але погляне в небо хтось,
Байдужості розтане крига.
І скаже Богові: "Я ось,
Даруй мені любові крила".

Йшла полем дівчинка-дитя,
Синіють зорі у пшениці,
І сяють золотом жита,
А серцю хочеться молиться.
Палає маків красноцвіт.
"Вплету волошки - краплі неба",
Поцілувавши синій квіт,
Мала зриває кілька стебел.
"Я небо в серці не згублю, -
Віночок на голівку вділа. -
О Господи, Тебе люблю!"
Безмежно янголи зраділи.

Мов сині квіти, мрії птах:
Життя - не в суєті, не в грошах.
Легенда, казка: А в степах
Цвітуть волошки.

Казка

Янголятко йшло по воду,
спіткнулось і розбило дзбан.
Заплакало.
"Не плач, маленьке, - сказав йому Бог. -
Ми з черепків сотворимо зорі."

Мама

Зроблений нами крок -
Мами сльоза, усмішка,
Бачить їх тільки Бог
Серед нічної тиші.

Мамо, уже сивина
Скроні твої побілила.
Ти в мене в світі одна,
Рідна матусю мила.

Я пронесу крізь роки
Образ твій - в серці несхитно
Ніжна твоя рука,
Тиха твоя молитва.

 

Колискова

Засинай, дитятко-сонце,
Нічка стука у віконце,
Зіроньки у небі сяють,
Люлечки тобі співають.

Хай весна тобі присниться,
Як до нас вертають птиці,
Розтає зі снігу ковдра,
Пишно все цвіте навколо.

Хай тобі присниться літо,
Чебрецю духмяні квіти,
Вишні, яблука, суниці,
Сіно складене в копиці.

Хай тобі присниться осінь:
У дерев жовтіють коси,
Дощ і хмари, і тумани -
Трохи сумно, дуже гарно.

Хай зима в сни завітає,
Білим світ позагортає.
І ялинка, і дарунки,
І сніжинок візерунки.

Хай тобі присниться ранок,
Встанемо стрічать світанок;
День прийде - підемо гратись,
Бігати, стрибать, сміятись.

Вечір зазирне до хати -
Утомившись, ляжем спати.
Все довкола вже поснуло,
На добраніч, люлі-люлі.

 

Колисанка

Люлі, засни, моє серденько миле,
Ніч темнокрила вже землю накрила,
Вийшов з яруги клубами туман,
Срібний в тумана, мов пана, жупан,
Ангели в небі, як ті свічечки,
Вже запалили ясні зірочки.
Вже загасив світлячок свій ліхтарик,
Пісню свою відзвенів і комарик,
Вітер шепоче у кронах крислатих:
"Люлі, дитинонько, спатоньки-спати:"

Місяць заснув поміж яблунь гіллястих,
Має роса срібним зерням упасти:
Хай Боже Слово для твого серденька
Буде росою живою і зерням!
Хоч твоє серце маленьке ще в грудях,
Хай же слухняним воно Богу буде,
Лиха й лукавства нехай не пізнає,
Підступи стежка твоя обминає!..
Он у травиці цвіркун скрипалює:
"Спатоньки-спати, дитинонько, люлі:"

Котик для тебе прийшов воркотати,
Чуєш муркоче: "Спатоньки-спати:"?
Завтра Бог ранок покличе до хати,
Знову в нас буде роботи багато:
Схочуть сунички збирать рученята,
Квітку шукати в траві оченята,
Будуть бадьорі твої ноженята
Стежкою-в'юнкою знов чеберяти.
Божа долоня хай сон твій пильнує!
Люлі, дитинонько, спатоньки, люлі:

 

***
Тримає Бог в долонях цілий світ:
Опікує Він вбогих і сиріт
Та посилає дощ на злих і добрих,
Пильнує грішних, праведних дороги.
Усі молитви чує Він у небі,
Коли ти плачеш - Бог близький до тебе!
Утре сльозу і приголубить ніжно:
Ти знай завжди: З ТОБОЮ БОГ ПРЕДВІЧНИЙ!

Переглядів: 3482

Коментарі до статті:

Коментарі добавив(ла): мар*яна
Дата: 2014-04-23

не помогло

Добавте свої коментарі:

Введіть значення сумми чисел вказаних на картинці

Останні новини

Bітання з Водохрещем.

Різдво.

З Днем Святого Миколая!

День Першої Сповіді і Святого Причастя.

З Великоднем!

Як пережити страсний тиждень в дома?

Привітання з водохрещем

Темну ніч тривоги людства народження Спасителя перетворює на надію

Вітаємо із днем святого Миколая.

Святe Причастя.

Архів новин

2019-04

2017-11

2017-09

2017-08

2017-05

2017-04